Слідами історичної спадщини




05 лютого 2019

Вишнівецький палац

 

Період будівництва: 17201732

Засновник: Князь Міхал Серваці Вишнівецький, великий канцлер Великого князівства Литовського, Ян Кароль Мнішек, великий підкоморій Великого князівства Литовського

Інформація про об'єкт
(підготовка інформації: Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка»)

Палац, розташований на високому схилі на березі Хорині, укріплений бастіонами, належить до найвидатніших житлових будівель в стилю бароко розташованих на Волині. Від 14 століття Вишневець був родовим помістям князів Вишнівецьких, нащадків литовського князя Ольгєрда, до якого він належав до середини 18 століття. У 1720 р. князь Міхал Серваці Вишнівецький, великий канцлер Великого князівства Литовського, почав перебудовувати сімейну резиденцію за проектами французького військового архітектора Якуба Дапреса Блангейя (d'Apès de Blanga). Архітектор розширив палац, додавши бокові крила і надаючи будові репрезентативний вигляд, який нагадував французькі проекти. Роботи були завершені в 1732 році. Палац спочатку був чудово обладнаний, серед іншого, мав велику бібліотеку та картинну галерею. У 17441781 рр. інший господар Ян Кароль Мнішек, литовський підкоморій, перебудував палац. Резиденція була у відносно хорошому стані до 1920 року, коли під час польсько-радянської війни вона була знищена та пограбована. У 1924 році колишній палац Вишнівецьких був придбаний Кременецьким Сеймом та перебудований за проектом Владислава Городецького. Після закінчення робіт будівля була призначена для ремісничої школи, сирітського будинку та лікарні. Після зруйнування під час Другої світової війни він був перебудований у 1950-х роках і використовувався як школа.


У рамках проекту «Україна і Польща. Слідами історичної спадщини» в 2018 року, в Україні створено 100 коротких відеофільмів, присвячених обраним об’єктам архітектурної спадщини, які було збудовано за часів колишньої Речі Посполитої.

 

Над створенням проекту працювала польсько-українська група, до складу якої увійшли історики, публіцисти, журналісти, громадські організації, а також молодь.

 

Проект було підтримано Міністерством закордонних справ Республіки Польща в рамках конкурсу «Співпраця у галузі публічної дипломатії 2018»

 

Реалізатори проекту:

 

Підтримка проекту:

  • Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» (http://polonika.pl/)
  • Національний цифровий архів Польщі (http://www.nac.gov.pl)

 

Медіа-партнером проекту є історичний портал historykon.pl (https://historykon.pl).

 

Сторінка проекту: http://www.pluazdrona.eu

 

Профіль Facebook проекту: https://www.facebook.com/pluazdrona/


Підпишись на розсилку

Загальна підписка
Підписка для ЗМІ

Дякуємо
Помилка при відправці запитання
Ви невірно заповнили поля