Новини



21 грудень 2017

143 роки тому народився Тадеуш Бой-Желенський

 

Польський, письменник, поет, есеїст, літературний та театральний критик, перекладач французької літератури, громадський діяч Тадеуш Бой-Желенський народився 21 грудня 1874 року у Варшаві. У 1892 – 1900 роках вивчав медицину у Ягеллонському університеті. У цей період свого життя Бой не цурався алкоголю і гри в карти. Він на рік перервав навчання, узалежнився від азартних ігор і щоб роздобути гроші вирішив отримати військову стипендію (50 гульденів на рік), які мусив потім відслужити (після закінчення навчання) в австро-угорській армії.

 

Він належав до середовища краківської мистецької богеми. Коли 1898 року до Кракова приїхав Станіслав Пшибишевський, Желенський став його найближчим приятелем. Після отримання лікарського диплому Бой почав працювати у краківській лікарні св. Людвіка.

 

Як поет дебютував 1895 року, опублікувавши у тижневику «Світ» цикл сонетів. З 1906 року став відомим як співавтор програм «Зеленої кульки» – кабаре, що діяло у Кракові у 1905 – 1912 роках, у Ямі Міхалковій – кондитерській Яна Міхалка, яка була місцем зустрічей тогочасної мистецької богеми. Результатом роботи Боя над текстами для «Зеленої кульки» стали «Слівця» – збірка віршованих пісеньок та сатиричиних текстів, видана у Львові 1913 року.

 

1915 року Боя призвали до австрійської армії. До закінчення світової війни він працював залізничним лікарем, а у вільний час перекладав твори французької літератури.

 

1914 року він отримав відзнаку Французької академії, а 1922 – Кавалерський хрест почесної ліги за численні видатні переклади. Переклав понад 100 томів французької класики, серед яких твори Війона, Рабле, Мольєра, Дідро, Вольтера, Стендаля, Бальзака, Мюссе, Верлена і Пруста.



 

1919 року Бой почав працювати театральним рецензентом. У 1920–1939 роках видав цикл театральних фейлетонів «Флірт з Мельпоменою» у 17 томах. З 1922 року Бой-Желенський жив у Варшаві, де у сезоні 1923–1924 був завлітом Польського театру.

 

Бой не обмежувався світом літератури, вів гучні публічні кампанії, серед яких – про легалізацію абортів і регуляцію народжень. Також вів літературні кампанії, що мали на меті деміфологізувати світочів польської літератури. Видав «Бронзувальників» (1930) і «Фредрівські обрахунки» (1934). Бой був співзасновником пункту штучного вигодовування немовлят «Крапля молока» і першої у Польщі порадні свідомого материнства. Пропагував зразки дисциплінованого мислення, критикував фальшиву доброчесність. Провокував дискусії, ставив незручні питання, полемізував.

 

Коли почалась ІІ світова війна, Бой опинився у Львові, де очолив кафедру історії французької літератури у місцевому університеті. Працював у львівському відділі Спілки польських літераторів, входив до редколегії часопису Спілки радянських письменників «Нові виднокола», публікував статті у «Червоному прапорі», брав участь у пропагандистських заходах. 19 листопада 1939 року підписав лист польських письменників, які вітали приєднання Західної України до Радянської України. Коли німецькі війська зайняли місто, його заарештували і розстріляли вночі з 3 на 4 липня 1941 року на схилах Кадетської гори. Місце його поховання невідоме. 


Підпишись на розсилку

Загальна підписка
Підписка для ЗМІ

Дякуємо
Помилка при відправці запитання
Ви невірно заповнили поля