17 вересень 2018

79-та річниця вторгнення радянських військ на територію Польщі

 

17 вересня 1939 року, згідно з постановою таємного протоколу, що був частиною пакту Ріббентропа-Молотова, підписаного 23 серпня 1939 року між Третім Рейхом і Радянським Союзом, радянські війська увійшли на територію Польщі. У радянсько-німецькому договорі заплановано поділ території РП між двома тоталітарними державами. У пакті СРСР зобов’язався підтримати Німеччину у військових діях проти Польщі.




Підставою для початку радянського вторгнення на територію Польщі мало стати визнання радянським урядом факту припинення існування польської держави внаслідок німецької агресії та очікуваного виїзду уряду РП з Варшави. Для радянської влади це стало підставою для визнання недійсними всіх двосторонніх угод, зокрема польсько-радянського договору про ненапад 1932 року. Насправді ж, до 17 вересня всі основні органи влади РП знаходились на території Польщі, а президент Іґнацій Мосцицький у своєму зверненні назвав дії Радянського Союзу актом агресії. Без сумніву такі дії СРСР були ламанням домовленостей двосторонніх угод та міжнародного права.


Радянські війська зустрілися зі спротивом з польського боку, зокрема у Вільнюсі, Гродно та Львові. У цих містах, як і на території всіх східних воєводств ІІ Речі Посполитої, радянська влада вчинила численні акти насилля спрямовані проти польських військовополонених та цивільного населення. З метою виправдання свого вторгнення, радянська влада відкрито заохочувала представників української та білоруської національностей до нападів на поляків, пояснюючи це турботою про їхню безпеку.


На території ІІ РП разом з підрозділами регулярної радянської армії почали діяти спецпідрозділи НКВС, завданням яких була ліквідація структур польської держави та потенційного руху спротиву. З цією метою на окупованій СРСР території відбувались масові арешти та екзекуції представників вищих суспільних сфер. З порушенням військових принципів та конвенцій більшість офіцерів Польського Війська, що потрапили до радянської неволі, сталаи жертвами Катинського злочину. Сотні тисяч поляків було депортовано вглиб Радянського Союзу (передусім до Сибіру та Казахстану). Метою цих дій була остаточна ліквідація польської держави та включення захоплених територій до складу радянської держави.


Вторгнення радянських військ на територію Польщі прискорило рішення польського уряду про виїзд з країни проти ночі 18 вересня 1939 року, внаслідок чого було створено державні та військові структури РП у вигнанні. Їх очолив президент Владислав Рачкевич. Завдяки цьому було збережено інституціональну послідовність, яка дала змогу Польському Війську продовжувати боротьбу закордоном.


Поразка Польщі в оборонній війні 1939 року не поклала край боротьбі на території країни. Не зважаючи на репресії, здійснювані обома окупантами, вже 27 вересня 1939 року було створено Службу Перемоги Польщі. Таємні структури польського руху спротиву дозволили створити найбільшу в окупованій Європі підпільну державу. Наслідком дій двох злочинних тоталітарних режимів став поділ осамотілої у боротьбі Польщі. На окупованих польських землях розпочато масову екстермінацію місцевого населення, що тривала майже до завершення Другої світової війни у 1945 році.


Друга світова війна була однією з найтравматичніших подій в історії Польщі. Донині її наслідки мають відчутний вплив на польську закордонну політику. Не зважаючи на те, що від вересня 1939 минуло вже 79 років, польський народ залишається хранителем пам’яті тогочасних подій. Війна, що розпочалась на світанку 1 вересня 1939 року внаслідок нападу Третього Рейху на Річ Посполиту, була найбільш варварським та злочинним щодо людства конфліктом в історії світу. Немає йому рівних ні за кількістю жертв, які сягають десятків мільйонів, ні за масштабами матеріальних знищень, ні за ступенем абсолютного порушення всіх моральних та етичних норм.



Підпишись на розсилку

Загальна підписка
Підписка для ЗМІ

Дякуємо
Помилка при відправці запитання
Ви невірно заповнили поля