23 лютий 2017

Постаті міжвоєнного двадцятиліття. АНТОНІЙ ХРУСЦЕЛЬ

 

АНТОНІЙ ХРУСЦЕЛЬ (1895-1960)



 

Антоній Хрусцель народився 16 червня 1895 р. у селі Гнєвчина Ланцуцька  Пшеворського повіту у селянській родині.


Перед І світовою війною брав участь у національно-визвольному русі. З 1909 р. брав участь у таємному скаутстві у Ярославі. У 1914 р. разом із загоном скаутів вступив до Східного легіону. Після його розпуску у вересні 1914 перейшов до австрійської армії.


Після закінчення школи молодших офіцерів та школи офіцерів резерву з травня 1915 р. командував взводом, був інструктором школи молодших офіцерів і командиром роти в австрійському 90-му піхотному полку, що переважно складався з поляків.


У листопаді 1918 р. разом з 90-им піхотним полком зі зброєю і військовим спорядженням повернувся з України до гарнізону у Ярославі. З грудня 1918 р. служив у Польській армії. Як командир роти 14-го піхотного полку брав участь у боях з українцями, а потім у війні з більшовиками.


1922 року був переведений у 42-й піхотний полк у Білостоці на посаду командира роти. У вересні 1923 р. закінчив університет ім. Яна Казимира у Львові (без захисту диплома). Ще за місяць отримав призначення у Львівський кадетський корпус, де став командиром роти.


У 1927 р. його було переведено до 6-го полку підгальських стрільців у Стрию. Там став командиром батальйону. У 1931 р. закінчив Вищу військову школу (ВВШ). До 1934 р. був викладачем у Центрі підготовки піхоти у Рембертові. З жовтня 1934 р. до грудня 1936 р. викладав тактику у ВВШ у Варшаві. У 1935-1937 роках був членом редколегії «Огляду піхоти».


У 1937 р. став командиром 40-го піхотного полку у Львові, а в березні 1938 р. – командиром  82-го Сибірського полку стрільців ім. Т. Костюшка, що стояв у Бресті над Бугом. Воював на чолі полку під час вересневої кампанії 1939 р., брав участь в обороні фортеці Модлін. Після капітуляції потрапив у полон і опинився у німецькому таборі для військовополонених у Дзялдові. Під кінець жовтня 1939 р. був з нього звільнений.


З квітня 1940 р. працював у Союзі збройної боротьби (СЗБ), спочатку виконуючи обов’язки керівника тактично-навчального відділу Комендатури округу СЗБ Варшава-Місто. Пізніше, з жовтня 1940 р. до травня 1941 р., був на посаді  командира штабу і заступника коменданта округу СЗБ Варшава-Місто полковника Здіслава Зайончковського.


У травні 1941 був призначений комендантом округу СЗБ Варшава-Місто. Почергово користувався псевдонімами: Адам, Риж, Дозорца, Монтер і Нурт. У серпні 1942 року Головнокомандувач ген. Владислав Сікорський призначив його полковником постійної служби.


Під час нарад вузького кола керівництва Армії Крайової наприкінці липня 1944 р. був за те, щоб піднімати повстання у Варшаві. Саме він запропонував розпочинати повстання о 17 годині. Пояснював це тим, що пополудні у натовпі на вулицях солдатам легше буде непомітно дістатися до місць збору.


31 липня передав головному комендантові АК ген. Тадеушеві Коморовському «Бурові» неточну, як потім виявилося, інформацію про те, що совєтські танки вже у передмістях Праги. Ця неперевірена розвідувальна інформація була однією з причин, через яку «Бур», який усе ще вагався, прийняв остаточне рішення розпочати повстання 1 серпня.


У Варшавському повстанні Хрусцель  командував усіма польськими воюючими силами.


Характеризуючи його, майор Казимир Лярис, керівник V відділу (зв’язку) комендатури Варшавського округу АК говорив: «Видатний вояк, який чудово розумів, який тягар відповідальності бере на свої плечі. З великим ентузіазмом сприймав повстання, і в кожному підрозділі, яким він командував, теж панував цей настрій, його можна було відчути. Як солдат, відважний перед обличчям небезпеки, бував на передовій і завжди спілкувався зі своїми солдатами і командирами на окремих відтинках лінії бойових дій». (Ю. К. Заводни «Учасники і свідки Варшавського повстання. Інтерв’ю»)


14 вересня 1944 р. Хрусцеля за наказом Головнокомандувача було підвищено у званні до генерала бригади «за видатне командування і приклад особистого героїзму під час боїв за Варшаву».


З 20 вересня 1944 р. він командував новоствореним Варшавським корпусом АК: підрозділи Середмістя було перейменовано на 28-му піхотну дивізію АК ім. Стефана Окжеї, підрозділи Жолібожа – на 8-му ПД АК ім. Ромуальда Траугутта, а Мокотову – на 10 ПД ім. Мацея Ратая.


Після капітуляції повстанських підрозділів Хрусцель перебував у таборі для військовополонених Лангвассер біля Нюрнберга, а з лютого 1945 р. – у таборі Колдіц біля Ліпська, звідки у травні його звільнили підрозділи армії США.

Після закінчення військових дій працював у Лондоні на посаді заступника начальника Головного штабу Польських збройних сил, потім був інспектором Ліквідаційної комісії.


З березня 1947 р. був членом Головної ради кола АК. Після демобілізації польських підрозділів 1948 р. залишився на еміграції в Лондоні.


Рішенням комуністичної Ради міністрів від 26 вересня 1946 р. його було позбавлено польського громадянства. Це рішення було відмінене 23 листопада 1971 р. Державною радою ПНР, уже після його смерті (це не оголошували публічно).


З 1956 р. Хрусцель перебував у Вашингтоні, де працював у адвокатській конторі; потім працював перекладачем.


Помер 30 листопада 1960 р. у Вашингтоні.


Спочатку його поховали на цвинтарі Маунт Олівер у Вашингтоні. У 1970 р. з ініціативи Полонії його останки було перевезено до санктуарію Долейстоун у Пенсильванії, який називають «американською Ченстоховою».


У липні 2004 р. урни з тлінними останками командира Варшавського повстання, генерала бригади Антонія Хрусцеля «Монтера» і його дружини Валерії були поховані на військовому цвинтарі на Повонзках у Варшаві.


Генерал Антоній Хрусцель був нагороджений золотим і срібним Хрестом ордену Virtuti Militari, золотим Хрестом за заслуги і чотири рази бойовим Хрестом. 1947 року Капітула ордену Virtuti Militari за поданням ген. Т. Бура-Коморовського відзначила ген. Хрусцеля Кавалерським хрестом ордену Virtuti Militari. 



Підпишись на розсилку

Загальна підписка
Підписка для ЗМІ

Дякуємо
Помилка при відправці запитання
Ви невірно заповнили поля